Спалахи короїдів за минуле десятиліття охопили хвойні насадження багатьох країн Європи. В Їглаві (Чеська Республіка) у червні 2022 року відбулася конференція «Майбутнє лісів 2022 (Наслідки короїдного лиха в Центральній Європі)» – «FORESTS´ FUTURE 2022 (Consequences of bark beetle calamity in Central Europe)», організована під егідою Міністерства сільського господарства Чеської Республіки. У роботі конференції взяли участь науковці, лісові фахівці та представники фірм-виробників препаратів із дев’яти країн (Австрії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії та Швейцарії). Вони презентували близько 50 доповідей і постерів, зокрема під час екскурсії на ділянки, де в осередках короїдів проведено так звані «рубки порятунку».
Найбільшою мірою на конференції були представлені чеські наукові та навчальні установи – Науково-дослідний інститут лісового та мисливського господарства (Forestry and Game Management Research Institute), Чеський університет природничих наук (Czech University of Life Sciences), Карлов університет у Празі (Charles University) та університет Менделя в Брно (Mendel University). Серед інших організацій-учасників – відомі наукові інститути та лісові центри Австрії (BFW), Німеччини (Bundesforschungszentrum für Wald), Швейцарії (WSL – Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research), Лісовий дослідний інститут Польщі (IBL), Національний лісовий центр Словаччини (NFC), Університет Штефана чел Маре Сучави (Румунія), Інститут природних ресурсів Фінляндії, Норвезький інститут біоекономічних досліджень, Технічний університет у Мюнхені (Німеччина), а також служби захисту лісу Баварії, Саксонії тощо.
Засідання конференції були розподілені за п’ятьма секціями.
На засіданнях першої секції «Чи це лихо вже минуло?» проаналізовано спалахи короїдів останніх років у кожній із країн-учасниць. Спільним для всіх країн є значна частка ялинових лісів і виникнення спалахів короїдів після ураганів, посух і ураження коріння опеньком. Серед короїдів абсолютно переважає (98 % заселених дерев) друкар (Ips typographus), якого супроводжують двійник (Ips duplicatus) і халькограф (Pityogenes chalcographus).
Усім відомо, що основним заходом запобігання поширенню осередків короїдів є вирубування заселених дерев до того, як жуки нового покоління завершили розвиток. При цьому можливо одержати ділову деревину, поки вона не перетворилася на дров’яну. Водночас не завжди можливо відразу розпізнати заселені дерева.
Деякі фахівці чують ледь вловимі звуки, які видають короїди під час прогризання ходів. Ще років 15 тому були відомі навіть спроби використання спеціально дресированих собак для розпізнавання таких дерев. Певною перешкодою вчасного зупинення поширення осередків короїдів стали законодавчі акти стосовно заборони вилучення вітровалу на території об’єктів заповідного фонду. Серед інших причин невчасного реагування на поширення осередків короїдів називають дефіцит кваліфікованих фахівців, пасивність власників лісу, негнучку систему державної закупівлі та затяжну кризу збуту на ринку деревини. Наслідком стало запізнення з обробкою деревини, заселеної короїдами та ураженої збудниками хвороб.
У більшості країн спалахи короїдів розпочалися після посушливого 2015 року, за якого знизився рівень ґрунтових вод, що є відчутним для поверхневої кореневої системи ялини та підвищує її сприйнятливість до заселення короїдами. За високої температури збільшилася кількість поколінь короїдів, тобто загроза заселення нових уразливих дерев існує впродовж майже всього вегетаційного періоду, який і розпочинається раніше, й завершується пізніше.
За великої кількості ослаблених внаслідок посухи й вітровалу доступних для заселення дерев короїди збільшують чисельність у сотні разів і починають заселяти також менш ослаблені дерева поблизу. Спочатку дерева заливають жуків живицею, а потім, коли спроб короїдів вгризтися під кору стає все більше, втрачають спроможність опиратися заселенню.
У Фінляндії раніше не було помітних спалахів короїдів. Після теплого сухого літа 2010 р. там уперше відмічено появу другої генерації короїда. Після ураганів на півдні країни у 2010–2012 рр. накопичилося багато субстрату для заселення. З тих пір Фінський Лісовий центр регулярно здійснює моніторинг із використанням феромонів. До нього надходять також оперативні дані Національної Інвентаризації Лісів і попередні повідомлення про заготівлю деревини в осередках короїдів.
У міру потепління ризик спалахів короїдів збільшився і в Норвегії, де проходить північно-західна межа поширення ялини. Після великого спалаху короїдів у 1970-х рр. майже 40 років чисельність шкідника трималася на безпечному рівні, який оцінюють за допомогою феромонних пасток (понад 500 пасток щороку!). Водночас у 2018 р. після літньої посухи в тих самих насадженнях зафіксовано дві генерації цього шкідника.
Феромони активно використовують в усіх країнах Європи для виявлення шкідників, приблизного оцінювання рівня чисельності та незначною мірою – для його зниження. Жуки зазвичай заселяють дерева, які сприйнятливі до заселення. Такі дерева виділяють певні летючі речовини, які приваблюють жуків. Жуки під час заселення такого дерева також виділяють летючі речовини, які приваблюють особин протилежної статі та/або інших жуків обох статей і свідчать, що дерево можна заселити. Коли дерево щільно заселено короїдами, зменшується ймовірність успішного завершення їхнього розвитку. Змінюються якість корму та хімічний склад летючих речовин, які виділяють короїди. Цим вони сигналізують, що це дерево не варто більше заселяти! Такі речовини – антиантрактанти, або репеленти – навчилися синтезувати та розміщувати на узліссях із метою зменшення ризику проникнення короїдів у насадження.
Наразі доведено, що застосування таких препаратів забезпечує захист дерев від заселення короїдами на відстані до 40 м від місць розташування диспенсерів, які виділяють такі речовини. Зазначені дослідження здійснюють у межах проєкту «EXTEMIT-K», який розробляють у Чеському університеті природничих наук. Вчені намагаються дізнатися, які фізіологічні та біохімічні зміни в ялині під впливом раптового стресу (посухи, надмірного освітлення після утворення чистого зрубу) спричиняють більшу уразливість дерев до нападів короїдів.
Для раннього виявлення осередків короїдів у межах того самого проєкту намагаються використовувати мультиспектральні космічні знімки. За допомогою фільтрів можливо визначити відтінки зеленого кольору, які не розрізняє людське око, та вчасно здійснити необхідні захисні заходи.
Другу секцію було присвячено екологічним проблемам, які виникають після спалахів короїдів і проведення санітарних рубок. Доведено негативний вплив цих чинників на гідрологію, ерозію ґрунту, біорізноманіття та секвестрацію вуглецю. Для моніторингу стану складових водного балансу запропоновані методи оцінювання електропровідності води та ґрунту на різній глибині, що є дешевшим, ніж геохімічний моніторинг.
Лісосічні залишки на зрубах у нас, на жаль, переважно спалюють, а у вологих умовах складають у купи для перегнивання. У країнах Європи лісосічні залишки використовують для одержання енергії. При цьому частково компенсуються витрати власників лісів на обробіток ґрунту, але порушується принцип невиснажливого лісового господарства. Підраховано, що маса гілок і тонкоміру становить менше 15 % усієї надземної маси, але вони містять понад 50 % запасів азоту і фосфору, 40 % калію, 35 % магнію та 30 % кальцію.
У Чехії є база даних лісових ґрунтів, за допомогою якої для 27 одиниць господарювання, з урахуванням цих даних і типів лісу, розраховано ризик від вилучення лісосічних залишків. Цей ризик є низьким лише для 4 підприємств, які становлять 7 % лісової площі країни. Для припинення деградації ґрунтів насамперед віддають перевагу безчокерному трелюванню на основі гідроманіпулятора. На суцільних зрубах рекомендовано подрібнювати лісосічні залишки та вносити у ґрунт фрезою. У разі потреби лише певну частину лісосічних залишків – бажано без листя – можливо вилучати з ділянки, але слід компенсувати дефіцит поживних речовин удобренням ґрунту, вапнуванням або внесенням деревної золи.
Хоча в багатьох регіонах ялину вирощують за межами її ареалу, у зв’язку з її високою господарською цінністю лісівники не хочуть повністю відмовитися від неї. Як відомо, ялина має широку генетичну мінливість, зокрема деякі дерева витримують спалахи короїдів і є стійкими до посухи. Під час вивчення особливостей анатомії та складу вторинних метаболітів потомства таких дерев виявлено його дуже високу мінливість за приростом в умовах доброго зволоження, але в умовах штучної посухи деякі зразки виявили кращий ріст, ніж контроль.
На третій секції, у зв’язку зі збільшенням частоти посух, розглядали можливості додання до складу насаджень видів, зокрема інтродукованих, які потенційно стійкі до посушливих умов. Наголошено на важливості врахування основних функцій лісових екосистем: збереження біорізноманіття, екосистемних послуг лісів, а також – виробництва деревини як сировини.
Протягом 2017–2021 рр. у межах проєктів Грантової служби Чеського державного лісу визначено перелік стійких до посухи 28 видів і походжень інтродукованих порід дерев (19 хвойних і 9 листяних), отримано насіння, вирощено садивний матеріал і висаджено на дослідні ділянки в північній Моравії, де на багатьох ділянках ліс загинув під час спалахів короїдів.
На четвертій секції обговорювали питання який ліс ми хочемо мати, Як починати та продовжувати роботу на зрубах, як регулювати чисельність диких ратичних тварин (кабана, козулі, оленя благородного, лані та плямистого оленя), яких приваблюють природне поновлення та лісові культури, створені на зрубах.
В Австрії розроблено статичну експертну модель, за якою побудовано карту придатності 18 видів дерев за поточних і прогнозованих майбутніх кліматичних умов для лісової зони Штірії. Придатність видів дерев оцінювали з урахуванням їхніх екофізіологічних характеристик, вимог щодо поживних речовин, водопостачання й тепла, які представлені сукупністю ґрунтових і кліматичних змінних. Модель оцінює також ризик виникнення посушливих періодів і спалахів короїдів.
На зрубах суцільних рубок після спалаху короїдів створюють культури або сприяють природному відновленню, зокрема збільшенню участі широколистяних порід. Системи заходів щодо підтримання росту, стабільності, продуктивності, а також виконання лісових послуг новими насадженнями визначають і диференціюють з урахуванням умов навколишнього середовища, складу порід і, не в останню чергу, відповідно до цілей власника лісу.
Після спалахів короїдів та суцільних санітарних рубок залишаються голі площі. На них посилюються ерозія, мінералізація ґрунту, втрата гумусу, зменшення запасу вологи. Природному та штучному відновленню дерев перешкоджає швидкий ріст трави.
Дослідження виявили, що деякі рослини-піонери на таких ділянках – іван-чай звичайний (Epilobium angustifolium), бузина червона (Sambucus racemosa), горобина (Sorbus aucuparia) та береза (Betula pendula) можуть відігравати вирішальну роль у мінімізації початкових втрат гумусу та поживних речовин у ґрунті й таким чином прискорювати відновлення лісів.
Порядок денний п’ятої секції було присвячено питанням економіки та лісової політики, узгодженню потреб власників лісів і побажань населення, загрози поширення наслідків короїдного всихання на рівні Європи. Приділено увагу проблемам макроекономіки в лісовій і деревообробній промисловості під час короїдного лиха, необхідності надання певних пільг дрібним власникам лісу від держави, субсидій для переходу до різновікового господарства, що пом’якшить наслідки зміни клімату.
На завершення конференції один день було присвячено екскурсії на місця, де ліс масово всох унаслідок спалаху короїдів, а потім його було вирубано суцільним санітарними рубками. Наразі спалах згасає завдяки сприятливій погоді останніх двох років, вчасно проведеним заходам захисту лісу, а також у зв’язку із загибеллю стиглих ялинових насаджень у деяких регіонах.
Унаслідок санітарних заходів змінився ландшафт у багатьох колишніх осередках. Можливо очікувати негативні наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з великими площами зрубів та втратою лісового намету. Для вірного прийняття оптимальних рішень необхідні моніторинг і оцінювання можливих наслідків.
Оскільки ці землі лісові й мають бути залісені, то зусилля докладають до відтворення такої лісової екосистеми, яка витримає наступні спалахи короїдів, а вони обов’язково повторюватимуться.
Валентина Мєшкова,
головний науковий співробітник
відділу ентомології, фітопатології та фізіології,
професор, д-р с.-г. наук
Статтю опубліковано: «Лісовий і мисливський журнал». 2022, №6. С.16–18.