«Місцеві», або аборигенні комахи, яких ми вважаємо шкідниками, є невід’ємною складовою лісових екосистем. На відміну від аборигенних видів комах, чужоземні види, які «прибули» з інших регіонів, непередбачено порушують зв’язки в лісовій екосистемі між деревами, комахами-фітофагами та їхніми природними ворогами. Серед місцевих комах-хвоєлистогризів є близько 20 видів, які тривалий час перебувають у невисокій чисельності, а потім раптово багаторазово збільшують її, що може призвести до значної втрати листя чи хвої та всихання окремих дерев і навіть насаджень. У лісах, де не ведеться господарство, в такому разі відбувається заміна порід на так звані «малоцінні», а через декілька десятків років усе ж поступово відновлюються «цінні» породи. Водночас лісова галузь зацікавлена в безперервному вирощуванні насаджень найбільш продуктивних порід і тому має вживати заходи запобігання відчутному пошкодженню насаджень, зокрема комахами-хвоєлистогризами.
Комахи-хвоєлистогризи, які спроможні до циклічних спалахів масового розмноження, відомі на різних породах дерев. Водночас оскільки головними лісоутворювальними породами на більшій частині території України є дуб і сосна, саме шкідники цих порід привертають найбільшу увагу. Серед комах, які живляться переважно листям дуба, найбільш поширені зелена дубова листовійка, непарний шовкопряд, золотогуз, зимовий п’ядун. Менш поширеними є інші листовійки (зокрема глодова), п’ядуни (зокрема п’ядуни-обдирала), дубова чубатка, лунка срібляста, дубовий похідний шовкопряд, червонохвіст. Деякі з цих комах живляться листям різних дерев і кущів, що дає змогу вижити після повного об’їдання улюбленої породи, а після її відновлення знову повернутися на дуб. Серед комах, які живляться хвоєю сосни, найбільш поширеними є звичайний і рудий соснові пильщики (а також деякі супутні види пильщиків), сосновий п’ядун, соснова совка, сосновий шовкопряд і шовкопряд-монашка, причому лише останній вид спроможний живитися також на ялині.
Для всіх цих комах є характерними відкритий спосіб життя, спроможність розселятися, різко збільшувати плодючість і нетривалий період живлення. Так у помірній зоні більшість комах-хвоєлистогризів розвиваються упродовж одного року. Личинки (гусениці, несправжні гусениці) живляться упродовж декількох тижнів (зелена дубова листовійка – менше ніж місяць, непарний шовкопряд – майже два місяці, сосновий шовкопряд – близько двох місяців навесні та восени), а найбільшу частину року знаходяться у спокої на певних стадіях, характерних для кожного виду.
За класичною схемою, масові розмноження комах-хвоєлистогризів проходять чотири фази. Упродовж першої (початкової) фази чисельність популяції збільшується у 2–4 рази у порівнянні з чисельністю перед спалахом. Упродовж другої (продромальної фази, або фази росту чисельності) – формуються осередки. Упродовж третьої фази (еруптивної, або власно спалаху) чисельність особин збільшується в сотні разів, а упродовж четвертої (кризи) – різко знижується. При цьому спалах масового розмноження видів із подвійною генерацією триває чотири роки, з однорічною – сім, а з дворічною – 14. У випадку несприятливих для комах умов тривалість другої фази спалаху може збільшуватися, а третьої й четвертої – зменшуватися. Водночас досвід свідчить, що спалахи масового розмноження фактично ніколи не розвиваються за класичною схемою. За багаторічними даними, тривалість масових розмножень цих комах у різних областях України становить від трьох до семи років. Цей показник у середньому для всіх видів має найменше значення (три роки) в західних областях України (Волинській, Житомирській, Рівненській), де екологічні умови є найбільш сприятливими для лісів. Він становить чотири роки в центральних, перевищує п’ять років – у східних і південних областях. Тривалість спалахів окремих видів комах також збільшується із заходу на схід і з півночі на південь.
Аналіз багаторічних даних стосовно динаміки площ осередків цих комах виявив, що ймовірність виникнення спалахів, їхні частота, інтенсивність і тривалість залежать від особливостей сезонного розвитку кожного виду, регіону та певних глобальних і локальних чинників.
Комаха є найбільш уразливою до дії будь-яких чинників (зокрема до обприскування інсектицидами), коли її личинки знаходяться у молодших віках. Найменш уразливими є яйця. Тому найбільш тривалими є масові розмноження тих видів комах, які мають найменший період уразливості до дії регуляційних чинників. Так, найбільш тривалим в умовах України є спалах масового розмноження зеленої дубової листовійки (в середньому п’ять років), тому що її гусениці розвиваються протягом місяця. Найменш тривалими (три роки) є спалахи соснової совки, лялечки якої знаходяться у лісовій підстилці упродовж декількох місяців (у тому числі – літніх).
Виявлелено, що багаторічна динаміка популяцій комах-хвоєлистогризів пов’язана з погодними умовами в роки початку спалахів масового розмноження, термінами й темпами їхнього сезонного розвитку. Так, осередки комах, що зимують на стадії яйця (зеленої дубової листовійки, рудого соснового пильщика, непарного шовкопряда), найчастіше виникають у роки, коли найбільш рано починається живлення личинок. За таких умов вони живляться наймолодшим листям, що містить багато азоту та мало захисних речовин, швидко завершують розвиток і уникають впливу ентомофагів.
Умови для найбільш раннього вилуплення й початку живлення личинок найчастіше складаються у роки зменшення сонячної активності в межах 11-річного циклу. Саме для таких років є характерними рання весна, підвищена температура повітря й низька вологість. Такі умови сприятливі для комах-листогризів, що починають розвиток рано навесні. До того ж за низького зволоження зменшується стійкість дерев до пошкодження комахами.
Формуванню осередків комах, які зимують на стадії гусениці, сприяють сухі та спекотні погодні умови в період розвитку личинок молодших віків, тобто попереднього року. Так, гусениці соснового шовкопряда й золотогуза продовжують розвиток навесні та на початку літа, лялькуються, перетворюються на метеликів і відкладають яйця, з яких у липні вилуплюються гусениці нового покоління. Їхнім швидкому розвитку та більшій життєздатності сприяє суха та спекотна погода другої половини літа.
Так само, якщо в період живлення молодших гусениць комах, які зимують на стадії лялечки (у травні-червні для соснової совки, у липні-серпні – для соснового п’ядуна), погода є сухою й спекотною, то наступного року є висока ймовірність збільшення чисельності цих шкідників.
Таким чином, служба лісозахисту повинна мати на увазі можливе збільшення площ осередків комах-хвоєлистогризів після 2024 року з поправкою на поточні метеорологічні дані та прогнози. Слід узяти до уваги, що внаслідок спалахів стовбурових шкідників попередніх років, пожеж і військових дій віковий і породний склад насаджень, а отже їхня принадність для певних видів комах-хвоєлистогризів, дещо змінилися. Тому необхідно якнайшвидше проаналізувати актуальні бази даних лісовпорядкування та виявити найбільш небезпечні ділянки насаджень, де підсилити нагляд.
Якщо все ж доведеться застосовувати інсектициди проти комах-хвоєлистогризів, слід мати на увазі, що дерево витримує об’їдання до 30 % хвої і до 50 % листя. Небезпечним є лише суцільне об’їдання упродовж трьох років поспіль. У соснових насадженнях небезпечним для лісу може бути сильне об’їдання личинками звичайного соснового пильщика навесні, а повторне – у другій половині літа того самого року гусеницями соснового п’ядуна, соснового шовкопряда та личинками літнього покоління звичайного соснового пильщика.
Зайве обприскування може заподіяти шкоди більше, ніж користі. По-перше, можуть бути знищені ентомофаги та інші корисні безхребетні види. По-друге, серед комах-фітофагів завжди є стійкі особини. Вони плодючі та життєздатні й наступного року за наявності придатного корму забезпечують зростання чисельності до початкового рівня чи навіть більшого. Це призводить до подовження спалаху та необґрунтованої витрати коштів на обприскування осередку.
Водночас недооцінювати загрозу поширення осередків комах-хвоєлистогризів не варто. Слід брати до уваги, що ймовірність виникнення спалахів зростає біля зрубів, згарищ і незімкнених культур, що важко врахувати під час планування нагляду. По друге, маса листя та хвої дерев, ослаблених посухою або іншими природними та антропогенними чинниками, менша, ніж на здоровому дереві у сприятливих для нього умовах. Значить, для знищення такої маси потрібна менша кількість личинок, і прогнозні дані мають врахувати відповідні поправки. Подібні поправки нами розраховані для дуба та сосни в різних природних зонах (Нормативи кількісних показників впливу шкідливих комах на стан дерев сосни і дуба в деревостанах рівнинної частини України та гірського Криму, 2014), а принципи перерахунку для інших порід викладені в іншому нормативному документі (Методичні вказівки з нагляду, обліку та прогнозування поширення шкідників і хвороб лісу для рівнинної частини України, 2020).
Для визначення оптимальних дат обприскування насаджень проти комах-хвоєлистогризів слід пам’ятати, що личинки молодших віків є найбільш сприйнятливими до дії інсектицидів. Види, що мають одне покоління на рік і зимують на стадії яйця, лялечки чи еонімфи, мають один період живлення, а види, що мають два та більше поколінь, – відповідно більшу кількість періодів живлення. Види, що мають одне покоління на рік і зимують на стадії гусениці, мають два періоди живлення – навесні після закінчення зимівлі та у другій половині літа, коли з’являються гусениці нового покоління.
Комахи-хвоєлистогризи, які зимують на стадіях яйця та личинки, починають живлення після дати стійкого переходу середньої добової температури повітря через 10 °С. Це в середньому – третя декада квітня, феносигнал – розпускання листя берези та дуба ранньої форми. Початок льоту соснової совки приблизно відповідає даті стійкого переходу температури повітря через 5 °С (розмерзання верхнього шару ґрунту, цвітіння ліщини), звичайного соснового пильщика – через 10 °С. Гусениці соснової совки вилуплюються, коли сходить чохлик із молодих пагонів сосни – приблизно у першій декаді травня. Через декілька днів вилуплюються й личинки звичайного соснового пильщика. Дату появи метеликів соснового п’ядуна надійно можливо визначити за феноіндикатором – доспіванням суниць. Гусениці з’являться у липні.
Граничні терміни живлення, а значить, і обприскування проти зеленої дубової та глодової листовійок, зимового п’ядуна, рудого соснового пильщика, соснової совки – друга, гірше – третя декада травня. Гусениці соснового п’ядуна та личинки літнього покоління звичайного соснового пильщика завершують живлення після стійкого переходу температури повітря восени через 15 °С, соснового шовкопряда – через 10 °С. Бажано за необхідності обприскати заселені ними насадження у серпні, найпізніше на початку вересня. Після стійкого переходу температури восени через 15 °С можливо обліковувати кладки рудого соснового пильщика, а після переходу через 5 °С – самок зимового п’ядуна в поясах на стовбурах, а дещо пізніше – кладки у кронах.
Валентина Мєшкова
д-р с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник
відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА
Статтю опубліковано у виданні «Лісовий і мисливський журнал», 2022, № 3, с. 20–22.
Фото: «Лісовий і мисливський журнал»