Захист лісу залишається одним із найбільш актуальних завдань лісової галузі, оскільки ослаблені насадження не можуть дати продукції необхідних обсягів і якості, не кажучи вже про втрати корисних екологічних властивостей лісу. Погіршенням стану лісів останніми десятиліттями стурбовані вчені та практики різних регіонів. Тому питання діагностики чинників та зменшення негативної дії на ліс стоять на порядку денному десятків конференцій, які, зважаючи на епідемічну ситуацію, відбуваються в режимі онлайн.
Так, на початку 2021 року спільно двома робочими групами ІЮФРО (7.03.05 «Екологія та управлення стовбуровими комахами» та 7.03.16 «Поведінка та хімічна екологія лісових комах») проведено шість вебінарів на платформі Zoom. Вони були присвячені питанням захисту рослин від біотичних і абіотичних стресорів, екології стовбурових комах, ролі феромонів і запахів дерев у лісах у поведінці комах, впливу зміни клімату на поширення короїдів, асоціації їхніх угруповань і динаміки спалахів масового розмноження, окремим видам шкідників тощо.
Серію осінніх вебінарів проведено під егідою ІЮФРО та FABI (Інституту лісової та сільськогосподарської технології у Преторії, Південна Африка). На засіданнях висвітлено питання стійкості дерев до шкідників і хвороб, стану лісів у Південній півкулі, молекулярні методи діагностики інвазійних лісових патогенів. Продемонстровано міждисциплінарні підходи до глобальних проблем здоров’я дерев, на які у Великій Британії, зокрема, виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Велику увагу приділяють вивченню радіального приросту дерев, за яким можливо дізнатися про їхню реакцію на минулі зміни середовища.
Особливої уваги варте залучення населення у збирання даних стосовно стану дерев і виявлення чужорідних видів, поки вони не поширилися. Ці питання вже 8 років координує проєкт Observatree. Вся система має вигляд трикутника, біля основи якого найширша смуга – це широке коло волонтерів. Дещо вище менша смуга – посадові особи з питань охорони навколишнього середовища, ще вище – фахівці з питань стану дерев, а нагорі – фахівці зі стану лісів.
Населення надає інформацію про появу нових шкідників
До мережі входять близько 200 волонтерів у всій Великій Британії, які проходять тренування під керівництвом експертів і навчаються розпізнавати найбільш небезпечні види шкідників і хвороб. Ці волонтери вчасно повідомляють учених про координати виявлення таких видів, супроводжуючи інформацію фотографіями комах і зразками пошкоджень чи уражень. За необхідності фахівці виїжджають на місце для перевірки даних, які потім наносять на карти. Створено регістр ризику здоров’ю рослин із урахуванням видів, які можуть проникнути у Велику Британію, вже проникли і можуть вплинути на продукцію лісового господарства, декоративні насадження та екосистеми.
На сайті проєкту наведено інформацію стосовно кожного з потенційних об’єктів, фото й посилання на публікації.
Серед об’єктів нагляду комахи, гриби, рослини, які вже проникли і які можуть проникнути: азіатський довговусий вусач, дубовий мереживний клоп, бронзова березова златка, ільмовий пильщик зиґзаґ, смарагдова вузькотіла златка, каштановий мінер, дубовий похідний шовкопряд, сосновий похідний шовкопряд, платановий мереживний клоп, дотістрома, фітофтора та інші.
Поки що відсутні у Великій Британії сосновий похідний шовкопряд, ясенова смарагдова вузькотіла златка, дубовий і платановий мереживні клопи, але все одно інформацію про ці види поширюють.
У межах проєкту проводять тренування волонтерів, консультації з питань визначення видів, симптомів, нагляду, картування, фотографування, відбору зразків для аналізу, складання звітів. На сайті розміщено календарі симптомів і ознак пошкодження й ураження дерев, порадники та відео. Приділено увагу також питанням безпеки – так, волоски дубового й соснового похідних шовкопрядів, а іноді й місцевих золотогуза та соснового шовкопряда викликають алергію. Щомісяця організатори випускають бюлетені, проводять онлайн вебінари й тренінги з визначення видів. Усі галузі економіки зацікавлені в тому, щоб вчасно виявити чужоземних шкідників і патогени та щоб цю інформацію одержали всі зацікавлені особи.
Працівники лісового господарства Великої Британії не бояться, що одержать догану через пошкодження насіння сосни насінним клопом (Leptoglossus occidentalis), зменшення виходу насіння із шишок та його схожості. Навпаки, вони радяться з фахівцями, що можна зробити для зменшення втрат.
Аналіз насіння сосни на пошкодження насінним клопом
Вони не бояться зізнатися, що в лісі вже з’явилася ясенова смарагдова вузькотіла златка, тому що їх не примусять вирубати весь ясен і спалити через те, що цей шкідник, який вже четвертий рік існує на території, помилково включений у карантинний список А1 (відсутні в Україні) замість списку А2 (обмежено поширені в Україні).
У Празі (Чехія) у вересні 2021 року було проведено конференцію трьох робочих груп ІЮФРО, спрямовану на обговорення інвазій чужорідних організмів (рослин, комах, патогенів) у лісові екосистеми, ролі торгівлі й туризму в поширенні цих видів, питань їхньої екології, впливу на ліси, можливостей зменшення шкоди лісовим екосистемам.
У різних країнах складають списки видів, які потенційно можуть проникнути на їхню територію, вивчають за публікаціями вимоги цих видів до кормових рослин і кліматичних умов. Водночас клімат змінюється швидше, ніж коригуються моделі, а комахи чи гриби на новій території можуть змінити вид дерева-живителя. Деякі види (каштановий мінер, ясенова смарагдова вузькотіла златка) на батьківщині не заподіювали шкоди, а на новій території стали небезпечними.
Якщо неможливо зупинити зміну клімату, то можливо певною мірою змінити мікроклімат окремих ділянок лісу, зокрема створенням мішаних різновікових насаджень. Створення таких насаджень може бути дорожчим, забирати більше часу та ускладнювати проведення доглядів, але підвищиться ймовірність збереження цих лісів до віку стиглості, який, до речі, у сучасних умовах давно треба знизити, оскільки дереворуйнівні гриби до віку стиглості (за чинними нормативами) встигають помітно погіршити якість деревини.
Так, пошкодження шишок сосновим насінним клопом у Франції у мішаних насадженнях становило 34 %, а у чистих – 48 %.
У більшості країн налагоджено виробництво феромонних пасток і відповідних феромонів, у крайньому випадку їх купляють у сусідів. Феромонні пастки не вирішують проблему ліквідації шкідника, але дають можливість одержати інформацію про його наявність, терміни льоту, рівень чисельності та певною мірою її зменшити. Наш досвід свідчить, що феромонні пастки, які надходять у лісгоспи чи в карантинну службу, іноді взагалі не уловлюють комах (або ці пастки не так зберігали, або висохли диспенсори). Відомі також випадки, коли бухгалтерія вимагала, щоб пастки негайно повернули на склад (у найбільш активний період льоту) і було чим звітуватися. Незважаючи на неодноразово чітко висловлену готовність науковців аналізувати склад комах, які потрапляють у пастки, жоден лісгосп без наказу зверху не наважився на такий крок, і ми не одержали потрібної інформації, зокрема під час спалаху короїдів минулих років, і не змогли зробити необхідних практичних висновків.
У зв’язку з проникненням до Європи соснової стовбурової нематоди, яку переносять вусачі роду Monochamus, зокрема поширений повсюдно Monochamus galloprovincialis, у 29 країнах було розміщено близько 4 000 феромонних пасток. Аналіз результатів вилову жуків у цих пастках за 2008–2019 рр. разом із даними про кліматичні показники та поширення сосни дав змогу змоделювати ризик проникнення нематоди в окремі регіони. Саме в ці роки наших лісівників лякали, що за наявності вусача Туреччина (в якій він так само поширений, як і в нас!) не буде купляти в них лісову продукцію.
До нас, як ми уже неодноразово писали, проникла ясенова смарагдова вузькотіла златка. У США вона вбиває ясени вже 30 років, незважаючи на великі кошти, виділені на подолання цього шкідника. Американські вчені розглядають декілька стратегій: нічого не робити, посилити карантин, застосовувати ентомофагів, вирубувати заселені дерева та вносити у стовбури інсектициди (емамектин бензоат і азодирахтин). Показано, що обробка зазначеними інсектицидами дерев вибірково призвела до відпаду личинок златки взимку та запобігання заселення дерев у радіусі 100 метрів. Водночас цей захід є дуже дорогим і вимагає спеціального обладнання та ретельного виконання, щоб не занести в дерево інфекції (до речі, таке обладнання мають у нас фірми, які захищають дерева на приватних ділянках). Вирубання дерев для контролю златки, як я вже писала раніше, це все одно, що вбивання людей, інфікованих холерним вібріоном чи ковідом. Тим більше безглуздим є вирубання заселених дерев у лісі, коли златка поширюється до лісових смуг, а далі вітром і «автостопом». Питання біометоду у захисті від смарагдової златки американці також вже вивчали, навіть завезли з Далекого Сходу ефективного паразитоїда Spathius galinae, який одержав назву на честь Галини Іванівни Юрченко, що його знайшла. Вона після війни навчалася в Українській сільськогосподарській академії, а потім усе життя працювала у Далекосхідному НДІ лісового господарства. Зазначений ентомофаг виявився доволі ефективним стосовно ясенової смарагдової вузькотілої златки, оскільки мав довший яйцеклад, ніж американські види, і зміг відкладати яйця глибше під кору. Водночас і він не вирішив проблеми.
У НУБіП (Київ) 29 жовтня 2021 р. проведено семінар «Актуальні питання лісозахисту», присвячений 145-річчю від дня народження видатного українського лісового ентомолога проф. З. С. Голов’янка. На семінарі місцеві викладачі, науковці й «віртуальні» гості доповідали про облік і прогнозування біотичних ризиків у лісах України (В. Мєшкова, УкрНДІЛГА), ксилофагів у системних патологіях дерев (А. Гойчук, НУБіП), комах-фітофагів незімкнених соснових культур (О. Андреєва, Поліський національний університет) та про інші актуальні питання.
Завдяки інтернету була можливість у той самий день взяти участь у V міжнародній конференції «Інтегроване управління ресурсами навколишнього середовища» (Сучава, Румунія). Обговорювали поряд із іншими питаннями лісознавства й лісівництва проблеми здоров’я лісу. Зокрема було розглянуто чужоземних комах-фітофагів у лісових і міських насадженнях України (В. Мєшкова, Україна), особливості вибору деревних порід для заселення небезпечним вусачем Xylosandrus germanus (Н. Оленічі, Румунія), роль патогенів у лісах старшого віку (Е. Фодор, Румунія), результати використання синтетичних феромонів для контролю короїдів (Міхай-Леонард Дудуман, Румунія), комах у зв’язку з усиханням дуба (Д. Лупастеан, Румунія) тощо.
24 листопада 2021 р. під егідою ФАО та REUFIS (Міжнародної мережі лісових інвазійних видів в Європі та Центральній Азії) організовано вебінар на тему «Плани на випадок надзвичайних ситуацій і системи раннього попередження – чи допоможуть вони захистити ліси?».
Метою вебінару було: підвищення обізнаності фахівців стосовно чужоземних шкідливих організмів і готовності до майбутніх спалахів шкідників і хвороб; запровадження планування дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов’язаних із проникненням шкідливих організмів; обмін досвідом щодо дій на випадок зазначених надзвичайних ситуацій. Від України виступав старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА канд. с.-г. наук Юрій Скрильник, який розповів про просування ясенової смарагдової вузькотілої златки вглиб території України.
З презентаціями можна ознайомитися тут.
Валентина Мєшкова,
завідувачка лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА
професор, д-р с.-г. наук
Титульне фото: сосновий насіний клоп (автор: Tom Bentley)
Статтю опубліковано в «Лісовому і мисливському журналі» 2021, № 6. С.25–27.