31 січня в м. Київ відбулося засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України. На засіданні було розглянуто питання сучасного стану, наукових засад та організаційно-правових проблем функціонування та повоєнного відновлення Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна НААН та об’єктів природно-заповідного фонду степової зони України.
На засідання були запрошені член Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова, старший експерт з охорони біорізноманіття команди підтримки реформи Міндовкілля Олеся Петрович, начальник відділу заповідної справи та біоресурсів Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації Наталія Савченко, директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Святослав Балюк, академік НАН України Яків Дідух, голова громадської організації «Ukrainian Nature Conservation Group», співробітник Інституту зоології НАН України Олексій Василюк, а також директор УкрНДІЛГА, член-кореспондент НАН України і НААН Віктор Ткач.
На порядку денному була доповідь директора біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктора Шаповала. Він наголосив, що наразі актуальним є питання моніторингу стану природних екосистем та оцінки масштабних збитків, завданих довкіллю та установам природно-заповідного фонду внаслідок військової агресії і тимчасової окупації російською федерацією, а також проблем повоєнного відновлення, оптимізації режимів природокористування.
Окупаційною адміністрацією з кінця березня 2023 р. було встановлено фактичний контроль над біосферним заповідником «Асканія-Нова», проте наукові співробітники продовжують виконання наукової роботи. Найбільш масштабні збитки екосистемам заповідника за період окупації завдані пожежами, що спричинені бойовими діями в регіоні. Для оцінки їх наслідків залучаються дистанційні методи збору інформації з використанням космічних знімків. Загалом вигоріло близько 5 тис. га його території, у тому числі 2,2 тис. га заповідного степу та 2,6 тис. га агроландшафтів.
З огляду на масштабну трансформацію природних екосистем внаслідок військових дій та з метою належної охорони цінних природних територій і компенсацій втрат біорізноманіття у степовій зоні України внаслідок військової агресії, слід забезпечити створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.
Директор УкрНДІЛГА Віктор Ткач у своєму виступі звернув увагу на необхідність перегляду законодавчої та нормативно-правової бази щодо утворення й утримання об’єктів природно-заповідного фонду. Він, зокрема, наголосив, що за збереження сучасних вимог ділянки ковилового степу в структурі площ тієї ж Асканії-Нова можуть бути втрачені. Це пов’язано з тим, що абсолютне заповідання господарської діяльності призводить до їх «сільватизації» – природного заростання деревно-чагарниковими рослинами.
Президія НААН України ухвалила рішення щодо забезпечення проведення досліджень із питань розроблення методик дистанційного збору даних для створення доказової бази збитків, завданих довкіллю, та уніфікації методик обрахунку нанесення шкоди біорізноманіттю об’єктів природно-заповідного фонду, а також методів і технологій відновлення довкілля після завершення війни.
За підсумками обговорення зокрема було вирішено направити в Міндовкілля пропозиції щодо обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок знищення або пошкодження трав’яного покриву від пожеж і бойових дій.
Пресслужба УкрНДІЛГА