Протягом усієї своєї історії людство вважало гриби дивовижними істотами й було зачаровано їх незвичайними властивостями. Гриби не є ані рослинами, ані тваринами, але живуть у симбіозі з обома царствами, вони навколо нас і всередині нас, проте часто лишаються непомітними. Сучасні наукові відкриття довели, що підземний міцелій грибів об’єднує дерева в єдину мережу, а мережа грибів об’єднує екосистеми та формує наш світ. Саме тому гриби стали основними експонатами виставки в Нобелівському музеї «Гриби: в мистецтві та науці», і саме грибам у лісовій екосистемі була приділена найбільша увага. Ця виставка – велика сумісна робота вчених-мікологів і екологів разом із художниками, журналістами, режисерами та фотографами.
Семінар мікологів у Нобелівському музеї та стилізований символ виставки «Гриб розумний»
Співробітниця УкрНДІЛГА Катерина Давиденко разом зі шведськими, норвезькими та фінськими вченими – мікологами та фітопатологами – взяла участь у відкритому семінарі.
Лісова екосистема – це високоорганізована система. Її переважаючими елементами є рослини, зокрема дерева, які служать середовищем існування для мікроорганізмів, грибів, комах і тварин. У лісовій екосистемі як жива, так і мертва деревина є субстратом для грибів, лишайників, дрібних рослин тощо. Гриби встановлюють різні асоціації з лісовими рослинами, такі як мікоризні, епіфітні, ендофітні, сапрофітні та паразитичні.
Більшість грибних організмів живе в ґрунті у вигляді великої мережі міцелію. У сукупності з корінням дерев міцелій утворює так звану «мікоризну мережу», яка з’єднує окремі рослини разом для передачі води, азоту, вуглецю та інших мінеральних речовин. Німецький лісівник Петер Воллебен назвав її «деревною павутиною», оскільки дерева «спілкуються» через міцелій. На виставці «Гриби в мистецтві та науці» відвідувачам була запропонована монументальна відеоінсталяція «Святиліще невидимого лісу» (Sanctuary of the Unseen Forest) від художнього колективу Marshmallow Laser Feast.
Мікологиня, професорка Анна Рослінг (Швеція) розповіла як грибні гіфи з’єднують рослини в лісі та забезпечують дерева й чагарники необхідними поживними речовинами в обмін на частку отриманого від фотосинтезу запасного цукру. Грибні гіфи можуть бути носіями хімічних сигналів тривоги, які посилаються деревом, щоб підготувати інших до нападу шкідників чи патогенів, і коли дерево знаходиться на межі загибелі, воно також може використовувати мережу грибів, щоб відправляти значну частку вуглецю сусіднім деревам.
Понад 95% усіх видів рослин у лісі мають мікоризні зв’язки з різними видами грибів, за допомогою яких рослини можуть поглинати більше фосфору та мікроелементів. Гіфи грибів створюють мережі між сусідніми частинками ґрунту, корінням і частинками ґрунту, корінням однієї рослини та корінням різних рослин. Вони також заходять всередину коренів і створюють внутрішню мережу. Вчені визначили, що більше ніж 70% поживних речовин і води поглинається деревами з ґрунту за допомогою мікоризи навіть у найбільш сухих умовах. Мікоризні гриби підвищують стійкість рослин до численних шкідливих чинників зовнішнього середовища. Вони також покращують здатність ґрунту утримувати воду та поживні речовини, збільшують кількість ґрунтових мікроорганізмів, впливають на кругообіг поживних речовин у ґрунті та його проникність і пористість. Існують також деякі докази того, що гриби можуть допомогти в адаптації рослин до посухи.
Мікоризна мережа грибів і її поєднання з деревами у тропічному лісі та поперечний зріз хвойного саджанця, пов’язаного з мережею
Багато грибів є сапрофітами, тобто вони живуть на мертвій деревині, опаді листя, кістках тварин. Сапрофіти відіграють дуже важливу роль в екосистемі, розщеплюючи органічну речовину, запускаючи процес гниття та полегшуючи іншим рослинам і тваринам доступ до поживних речовин, замкнених у відмерлих частинах рослин. Вони є чудовим прикладом того, чому залишати сухостій у лісі так важливо для біорізноманіття.
Здібності грибів-сапрофітів розкладати органічні рештки використовують для виготовлення екологічних будівельних матеріалів. Для цього рослинні та деревні відходи інокулюють швидкорослими грибами у формах будь-якого розміру й конфігурації, отримуючи за 11–12 днів легку й тверду екологічну панель, яку після термообробки можна використовувати для будівництва.
Кадри з фільму щодо виробництва з міцелію грибів екологічних панелей для будівництва
Виробництво таких панелей вже запущено в кількох країнах, водночас продовжується пошук найкращих ізолятів грибів-деструкторів та впроваджуються різні програми щодо утилізації відходів і заохочення використовувати менше пластику. Для наочного навчання дітей шкільного віку організовують практичні заняття, де вони самотужки можуть виготовити панелі, наповнюючи різні форми відходами та висаджуючи міцелій грибів, а потім, за 12 днів, перевірити зроблене й зрозуміти як важливо зберігати біорізноманіття і те, що охорона навколишнього середовища починається з маленьких кроків та приносить значні результати.
Транскордонна природа грибів із їхньою здатністю до симбіозу та трансформації завжди надихала митців. Завдяки новим дослідженням гриб проклав собі шлях у суспільну свідомість як складовий елемент і матеріал для дизайну. На виставці були представлені скульптури Карстена Хеллера з мухоморів, художні маніпуляції грибів з дріжджами Анни Думітріу та Алекса Мея, а також роботи Карстен Хеллер, Олле Норос, Шона Гевін. У моді гриби також збуджують натхнення, на виставці були ескспоновані шкіряне пальто Balenciaga, яке повністю зроблене з міцелію, та сукня на тему грибів, створена Даніелем дель Коре для ісландської художниці Бьорк.
Сімбіоз грибів і рослин у лісовій екосистемі в мистецтві та «Грибна» сукня Björk Fossora
Фільм «Sensory Kinship for the Third Kind», присвячений поточному науковому проєкту, розглядає потенціал мультисенсорної взаємодії рослин з грибами та їх міцелієм, визначає як самі гриби відчувають наш світ. Експериментальна частина проєкту – це тести зі звуками та запахами в лісі для переосмислення людських стосунків із грибами. Відео доступне за посиланням.
Організатори виставки досліджують вплив грибів на візуальне мистецтво, музику, дизайн і моду. Від ступеня популярності наукового напряму залежить залучення молоді до науки та розвиток перспективних високотехнологічних галузей. Популяризація наукових ідей також підвищує екосвідомість суспільства та сприяє дбайливому ставленню до оточуючого нас середовища.
Катерина Давиденко
с.н.с. відділу ентомології, фітопатології
та фізіології