Під час проведення «круглого столу» “Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів” (НУБіП, 16.02.2023) були представлені «Рекомендації щодо застосування інтродукованих видів деревних рослин у лісовому господарстві України», розроблені на замовлення Держлісагентства авторським колективом УкрНДІЛГА (Ткач В. П., Лось С. А., Терещенко Л. І., Висоцька Н. Ю., Соломаха Н. Г., Торосова Л. О., Григорьєва В. Г., Плотнікова О. М., Кобець О. В.).
Жодною мірою не заперечуючи необхідність збереження і відтворення генофонду аборигенних лісових деревних рослин і їх пріоритетність під час лісовідновлення і лісорозведення, вчені наголошують, що зважене науково-обґрунтоване впровадження інтродукованих видів сприятиме розвитку лісогосподарської галузі і водночас буде корисним у екосистемному відношенні.
Насадження інтродукованих видів виконують функції захисту ґрунтів від ерозії та відновлення екосистем, сприяють адаптації лісів до зміни клімату, підвищують стійкість екосистем до шкідників і хвороб. Також вони додатково забезпечують сировиною деревообробну, паперову, харчову та фармацевтичну промисловості, стимулюють розвиток нових напрямів діяльності та в такий спосіб забезпечують робочі місця у сільській місцевості, а також підтримують сприятливе середовище для мешканців населених пунктів.
Лісосмуга 2-го покоління гибридів дуба С. С. П'ятницького
Серед перспективних видів та гібридів хвойних інтродуцентів названі представники родів Ялиця, Ялина, Модрина, Сосна i Псевдотсуга. Для створення плантаційних лісових культур для отримання деревини високих механічних властивостей та для лісорозведення на Поліссі й у Лісостепу України рекомендовано види і гібриди модрини та псевдотсугу Мензіса. Сосну чорну та її підвид – сосну кримську доцільно використовувати для лісорозведення, створення захисних та рекреаційних насаджень в усіх лісорослинних зонах рівнинної частини України.
Насадження сосни чорної, Олександрівський лісгосп
Перспективні види та гібриди листяних представлені родами Береза, Карія, Бук, Горіх, Дуб та інші. Види горіху, карії та ліщини, окрім якісної деревини дають цінні плоди – горіхи. Наприклад, горіх чорний є перспективним видом для створення лісових культур та захисних насаджень, зокрема водоохоронних, в умовах Полісся, Лісостепу і північного Степу. Чотири міжвидові гібриди дуба C. C. П’ятницького за результатами багаторічних випробувань включені до Державного реєстру сортів рослин України та рекомендовані для створення лісових і захисних насаджень у Лісостепу і Степу.
З іншого боку, інтродукція видів деревних рослин може мати певні негативні наслідки, зокрема вони можуть витісняти місцеві види, змінювати умови їхнього існування та забруднювати генофонд у випадку здатності до вільного схрещування з аборигенними видами. Економічні збитки можуть виникнути через фінансові втрати сільськогосподарських, лісогосподарських, енергетичних та інших підприємств на протидію розповсюдженню насіння, занесенню нових шкідників та інфекційних хвороб.
Мішаний деревостан, Олександрівський лісгосп
У 70–80-ті роки ХХ століття в УкрНДІЛГА, під керівництвом Н. В. Старової, було отримано кандидати у сорти-клони верб. 8 сортів тополь рекомендовано для створення високопродуктивних лісових культур, плантацій та полезахисних смуг у Лісостепу і Поліссі.
За результатами останніх досліджень, клон верби гібридного походження 'Прибережна' та сорти тополь 'Львівська', 'Гулівер', 'Дружба', 'Новоберлінська', 'Перспективна', 'Роганська', 'Слава України', 'Стрілоподібна' та 'Волосистоплода-1' рекомендовано для створення короткоротаційних плантацій з метою отримання біомаси, також створення захисних смуг, меліоративних насаджень уздовж берегів річок і водойм в умовах Полісся, Лісостепу. Тополі Боллє та ‘Торопогрицького' придатні для створення захисних насаджень в умовах півдня України.
У Додатку до «Рекомендацій» надано таблицю, де для кожного виду вказано регіони, умови вирощування та цільове використання.
Зазначено, що серед інтродукованих видів найбільше дискусій точиться навколо інвазійної активності робінії звичайної та дуба червоного. На основі аналізу результатів досліджень в Україні й за кордоном у «Рекомендаціях..» запропоновано заходи щодо запобігання прояву інвазійності цих видів.
Наголошено, що впровадження інтродукованих видів у лісове господарство потребує відповідної кількості об’єктів насінництва належної якості. У попередні роки в Україні були відібрані плюсові насадження, постійні лісонасінні ділянки та плюсові дерева певних інтродукованих видів. Водночас цією діяльністю були охоплені не всі види. Так, плюсові дерева були відібрані для 7 видів, а лісонасінні плантації створені лише для 4 видів.
Насадження сосни чорної, Олександрівський лісгосп
Для подальшого розширення постійної лісонасінної бази, відібрані в останні роки кандидати у плюсові дерева псевдотсуги Мензіса, сосни жовтої, ялиці одноколірної, дуба гібридного та дуба вапнякового мають бути зареєстровані та використані для створення лісонасінних плантацій.
Як об’єкти насінництва можуть бути використані кращі ділянки виробничих та дослідних культур, а, за можливості, доцільно провести на цих ділянках відбір плюсових дерев. Нині залишаються актуальними завдання щодо залучення насіння з регіонів природного розповсюдження інтродукованих деревних видів для створення географічних та дослідних культур; нових об’єктів насінництва (переважно лісонасiнних плантацій), а також використання визнаних перспективними для певного регіону видів інтродукованих деревних рослин та їхніх гібридів для створення лісонасiнних плантацій, зокрема ІІ-го і вищих порядків, згідно рекомендацій, розроблених у попередні роки.
Здійснення цих завдань можливе лише шляхом реалізації відповідних селекційних програм, які стосуються як відбору плюсових дерев та створення лісонасінних плантацій, так і створення та вивчення випробних і сортовипробних культур певних видів й гібридів.
С. А Лось,
канд. с.-г. наук, ст. н. с., зав. відділом селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА,
Л. І. Терещенко,
канд. с.-г. наук, пр. н.с. відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА