Сходить зимовий сніг, а весняне сонечко будить природу. І, на жаль, часто ці пейзажі псують стовпи чорного диму – це за «справу» беруться палії сухої трави.
Постійні багаторічні нагадування, прохання, заклики берегти природу, залякування штрафами не всім допомагають. Є категорія горе-господарів, які не знають, що таке компостування, а спалюючи торішнє листя, залишки рослинності, наводять таким чином лад у господарстві, а часто – і на найближчих узбіччях (полях, лісосмугах, пустирях).
Є категорія ледачих аграріїв, які спалюють стерню після жнив. Дехто просто користується радянськими звичками і вірить, що підпалювати торішню траву чи залишки стерні на ниві – то є користь для ґрунту.
Є ж просто варвари, які палять від нічого робити. У будь-якому випадку нагадуємо, що не залежно від намірів палія, спалювання стерні та сухої трави – це порушення закону, загроза виникнення лісових пожеж, це нищення усього живого, що є у грунті, траві, в очеретах та заростях кущів. І так, ці дії караються законом. Особливо сьогодні, під час війни.
Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства закликає населення ставитись із повагою до природи та закону. Палаючі головешки з поля перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Лише один відсоток пожеж у природному середовищі виникає внаслідок прямих ударів блискавки, виверження вулканів, самозаймистість торфу, вугілля. Решта - наслідок людської необережності та недбалості.
Вогонь може з легкістю перекинутись не лише на лісові масиви, що межують з полем, але й на житло населених пунктів!
А ще підпал сухої трави – це нищення екосистеми. Адже гинуть тварини. У сухій траві сплять перші березневі малюки-зайчата та дітлашня інших видів. Часто не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних кладок пташенята. А ще - ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – усі вони є мешканцями цієї екосистеми, виконуючи свою корисну роль у природі!
У вогні гинуть рослини, бо знищується насіння однорічних та дворічних трав, частково або повністю - коренева система та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. Після пожежі значно збіднюється видовий склад місцевої флори.
Рука палія нищить родючий чорнозем, випалюючи найцінніший гумус, внаслідок чого погіршується якість грунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють грунт, які не скоро відновляться у випаленій землі. При згорянні утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
Ми – українці, господарі своєї землі. Не будьмо як російські окупанти, бережімо нашу природу!
Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства
Центрально-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства
Пряме посилання тут