У зв’язку з глобальним потеплінням та збільшенням посушливості клімату ризик лісових та інших ландшафтних пожеж залишається вкрай високим.
Наразі в Україні практично не визначено жодних методичних підходів для комплексного оцінювання пожежної небезпеки ландшафтів та характеристики їхніх пожежних режимів. В Україні пожежна небезпека визначається виключно для окремих ділянок лісового фонду.
Довгий час у фокусі наукової спільноти перебували виключно лісові пожежі, хоча відомо, що значна їхня кількість виникає поза лісом, поширюючись на лісові масиви з інших типів ландшафтів (Зібцев С., Східноєвропейський Центр Моніторингу Пожеж).
Для дослідження ландшафтних пожеж та їх режимів було застосовано дані продуктів MODIS, Sentinel-2 та Landsat 8. Створені на основі продуктів Sentinel та Landsat мапи типів земного покриву (land cover) і типів землекористування (land use) слугували додатковими індикаторами для ідентифікації того чи іншого ландшафту та відправними точками оцінювання пожежних ризиків у них.
Щорічно у природних екосистемах Лівобережного Лісостепу пошкоджується від 104 до 810 тис. га земель.
Площа та кількість ландшафтних пожеж у Лівобережному Лісостепу впродовж 2006-2020 рр.
Виявлено, що часовий розподіл лісових та інших ландшафтних пожеж у Лівобережному Лісостепу суттєво відрізняється.
Розподіл кількості випадків лісових пожеж за місяцями (ліворуч) та розподіл ландшафтних пожеж за даними MODIS (праворуч) по місяцям за 2006-2020 рр.
Розподіл пожеж за місяцями для різних груп ландшафтів також суттєво відрізняється.
Розподіл кількості випадків лісових пожеж за місяцями в різних типах ландшафтів
Більшість ландшафтних пожеж у Лівобережному Лісостепу виникає на сільськогосподарських угіддях – 67,7 %. На ландшафти, де переважають травостої (луки та сіножаті), припадає 6,0 % ландшафтних пожеж. На ліси (деревостани із зімкнутістю намету понад 0,6) – 7,3 %, на умовне рідколісся – 14,1 % (ділянки земної поверхні із зімкненістю намету менше 0,6). Таким чином, більшість пожеж (близько 90 %) виникає за межами лісу, в ландшафтах, що межують з ним.
Зважаючи на такий розподіл пожеж цілком раціональною є думка провідних науковців у напрямку дослідження ландшафтних пожеж (Зібцев С., Сошенський О., 2021) щодо необхідності забезпечення додаткових профілактичних протипожежних заходів у лісових масивах, що межують із відкритими типами ландшафтів (створення додаткових мінералізованих смуг на межі урочищ, формування та догляд за пожежостійкими узліссями тощо).
Виявлено, що період від другої декади травня і до третьої декади червня є найменш пожежонебезпечним – 0,5–1,6 % кількості усіх пожеж, що пов’язано з активним розвитком живого надґрунтового покриву. Таким чином, виникнення та поширення пожеж на ділянках, де основним горючим матеріалом є трав’яна рослинність, зводиться нанівець, завдяки тому, що у цей період вміст вологи у рослинах надґрунтового покриву дозволяє їм виступати у якості бар’єру для розповсюдження пожеж.
Середні багаторічні показники індексів вегетації (NDVI) за місяцями
Використовуючи попередньо оброблену базу ландшафтних пожеж, за допомогою алгоритму Kernel Density було створено мапу частоти виникнення ландшафтних пожеж у Лівобережному Лісостепу з умовним виділенням зон за пожежною небезпекою.
Щільність та частота ландшафтних пожеж на території Лівобережного Лісостепу України
Важливість забезпечення інформаційної підтримки щодо локалізації центрів горимості дозволить ефективніше реагувати на можливі загрози та раціонально планувати протипожежні заходи. Використання ландшафтного підходу для оцінювання ризиків виникнення природних пожеж забезпечить ці переваги. Наразі науковці сектору Екології лісу продовжують роботи щодо удосконалення оцінювання природної пожежної небезпеки ділянок лісового фонду та відкритих типів ландшафту.
Сергій Сидоренко,
канд. с.-г. наук, завідувач сектору Екології лісу